Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс) податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно тим платником податків, якому надано таку консультацію.
Відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Статтею 191 Податкового кодексу визначено функції контролюючих органів, зокрема контролюючі органи:
- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону;
- забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У Вашому запиті зазначено, що фізична особа-підприємець має намір здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з виконання робіт (надання послуг) за зовнішньоекономічним контрактом.
Вами поставлені наступні питання.
Чи є припустимим для здійснення валютного контролю використання договору-оферти без підписання його сторонами у простій письмовій формі?
Які первинні документи повинен складати суб’єкт підприємницької діяльності для підтвердження факту надання послуг (виконання робіт) за зовнішньоекономічним контрактом?
Чи є припустимим об’єднання інвойсу та акту виконаних робіт (надання послуг) в один уніфікований документ, що містить всі обов’язкові реквізити, при цьому цей документ буде підписано лише однією стороною зовнішньоекономічного контракту (виконавцем)?
Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положеннями ст.369 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Крім того, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ст. 640 ЦК України).
Також статтями 641- 647 ЦК України врегульовані питання порядку надіслання пропозиції укласти договір (оферта), прийняття такої пропозиції та надання відповіді.
Відповідно до п. 1 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:
- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на територiї України з усiх питань, не вiднесених цим Декретом до компетенцiї iнших державних органiв;
- забезпечує виконання уповноваженими банками функцiй щодо здiйснення валютного контролю згiдно з цим Декретом та iншими актами валютного законодавства України.
Разом з цим, згідно із статтею 7 Закону України від 20 травня 1999 року №679-ХIV «Про національний банк України» зі змінами та доповненнями (далі - Закон №679), функціями Національного банку є, зокрема, здійснення валютного регулювання, визначення порядку здійснення операцій в іноземній валюті.
Відповідно до статті 44 Закону №679 до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та контролю належать:
- видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;
- застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.
Національний банк України у листі від 07.07.2015 року №22-01012/46746 «Про здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через мережу Інтернет» надав роз’яснення з деяких питань валютного контролю, зокрема:
- які документи можуть вважатись договором у випадку, якщо будуть належно оформлені, міститимуть достатню інформацію про сторони, між якими мають здійснюватися розрахунки, умови та вимоги, згідно з якими встановлюються зобов'язання, а також прийняття стороною пропозиції (оферти) і вчинення нею відповідних дій, щодо публічної пропозиції про угоду (оферти) і підтвердження про її прийняття іншою стороною, «інвойсу» тощо;
- щодо документів, які використовуються банком в якості підтвердження експорту послуг та є підставою для відліку законодавчо встановлених строків розрахунків, зокрема, про акт виконаних робіт, наданих послуг, переданих прав інтелектуальної власності;
- щодо засвідчення копій документів, що подаються резидентом до банку.
Звертаємо увагу, що спрощення процедури співпраці суб’єктів господарювання України зі своїми іноземними замовниками, роз’яснене у вищезазначеному листі Національного банку України, стосується здійснення контролю за операціями з експорту резидентами [біржі фрілансу (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі), прямі продажі (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі), магазини аплікацій (програмісти), стоки (фотографи, ілюстратори, оператори), торгівельні майданчики (майстри, посередники з продажу товарів Made In Ukraine), рекламні посередники (власники сайтів, блогери) тощо] послуг нерезидентам через мережу Інтернет.
Контроль за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями здійснюється уповноваженими банками на підставі Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою НБУ від 24.03.1999 №136 (далі – Інструкція №136).
Порядок розрахунків за експортними операціями та підстави для зняття експортної операції з контролю передбачені в п. 2 Інструкції №136.
Слід зазначити, що Постановою Правління НБУ від 16.06.2016 № 347 унесено зміни до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Правлінням НБУ від 24.03.1999 № 136, зареєстрованої в Мiнiстерствi юстицiї України 28 травня 1999 року за № 338/3631 (зi змiнами).
Зокрема, рахунок (інвойс) віднесено до документів, що засвідчують факт виконання резидентом або нерезидентом робіт, надання послуг, експорт чи передавання прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).
У Вашому листі не вказані фактичні обставини здійснення фізичною особою-підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, стосовно виду діяльності, які саме послуги будуть надаватися, роботи виконуватися, який документ згідно умов експортного договору документом буде засвідчувати надання резидентом послуг, виконання робіт нерезиденту, наприклад, «інвойс» (рахунок-фактура) або інший документ, чи буде підприємець лише виконавцем послуг, або також здійснюватиме операції з імпорту товарів (робіт, послуг).
Отже, враховуючи наведене вище, за роз’ясненнями з питань здійснення валютного контролю щодо використання договору-оферти без підписання його сторонами у простій письмовій формі, документів для підтвердження факту надання послуг (виконання робіт) за зовнішньоекономічним контрактом, інвойсу та акту виконаних робіт (надання послуг), їх підписання пропонуємо Вам звернутись до Національного банку України із зазначенням конкретних обставин здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Щодо питання, які первинні документи повинен складати суб’єкт підприємницької діяльності для підтвердження факту надання послуг (виконання робіт) за зовнішньоекономічним контрактом відповідаємо наступне.
Фізична особа – підприємець, згідно п.2 ст.55 Господарського кодексу України є суб’єктом господарювання, тому на нього розповсюджуються його норми.
Згідно ч.8 ст.19 Господарського кодексу України всі суб’єкти господарювання зобов’язані вести первинний облік результатів своєї діяльності.
Відповідно до пункту 44.1 Податкового кодексу, всі платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування на підставі первинних документів. В свою чергу, відповідно до пунктів 16.1.5 та 85.4 Податкового кодексу податкова служба має право вимагати первинні документи під час проведення перевірок, а платник податків має їх надавати на належним чином оформлену письмову вимогу.
Зовнішньоекономічні договори, на підставі яких резиденти України здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та проводять розрахунки з нерезидентами за експорт або імпорт товарів (робіт, послуг), мають відповідати вимогам законодавства України, зокрема, Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 №833/6024 (далі – Положення), під зовнішньоекономічним договором (контрактом) розуміється матеріально оформлена угода двох і більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну чи припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно з п. 1 Положення зовнішньоекономічний договір (контракт) повинен обов’язково містити:
• назву, номер договору (контракту), дату і місце його складання;
• преамбулу;
• предмет договору (контракту);
• кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);
• базисні умови поставки товарів (приймання-передача виконаних робіт або послуг);
• ціну та загальну вартість договору (контракту);
• умови платежів;
• умови приймання-передачі товару (робіт, послуг);
• дані про упаковку та маркування;
• відомості про форс-мажорні обставини, які можуть зашкодити сторонам виконати умови договору;
• відомості про санкції та рекламації;
• умови врегулювання спорів у судовому порядку;
• дані про місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Тобто, зовнішньоекономічний договір (контракт) передбачає обов’язковий пункт щодо виду документа, який оформляється безпосередньо після виконання (надання) конкретних робіт (послуг). У більшості випадків таким документом є акт виконаних робіт (наданих послуг).
Акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.
Форма акту виконаних робіт (наданих послуг) є стандартною. Також суб’єкт господарювання може розробити особисто зручний для застосування бланк акту, який повинен відповідати вимогам Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями(далі – Закон № 996).
Зокрема, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами і доповненнями, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (частина друга ст. 9 Закону № 996).
Як і договір (контракт) зовнішньоекономічної діяльності, акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Акти виконаних робіт (наданих послуг), які складені іноземною мовою, мають бути перекладені на українську мову. Переклад засвідчується підписом особи, яка здійснила переклад, справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально.
Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.
Акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у валюті, в якій мають здійснюватися розрахунки відповідно до контракту, та одночасно в національній валюті.
Для надання податкової консультації використана інформація, розміщена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної фіскальної служби України (ЗІР), категорія 114 «Зовнішньоекономічна діяльність та валютний контроль».
Звертаємо увагу, що листи Головного управління ДФС у Харківській області не є нормативно – правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Також повідомляємо, що відповіді на будь-які питання відносно податкового законодавства, Ви можете отримати звернувшись до Інформаційно – довідкового департаменту ДФС (у режимі on-line за тел. 0-800-501-007 з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі) зі стаціонарних телефонів безкоштовно та Е-пошта: idd@sts.gov.ua (цілодобово).
Заступник начальника Н.В. Свєтош