Головне управління ДПС
у Харківській області
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Яким чином визначається тип об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

опубліковано 27 жовтня 2021 о 14:00

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

  • житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
  • прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
  • квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
  • котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
  • кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
  • садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
  • дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

  • будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
  • будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
  • будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
  • гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
  • будівлі промислові та склади;
  • будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
  • господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо
  • інші будіві.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Таким чином, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.