Головне управління ДПС
у Харківській області
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Харківська ДПІ: «гаряча лінія» з питань реєстрації РРО та ПРРО

опубліковано 14 січня 2022 о 11:18

Під час чергової «гарячої лінії» за участю начальника Харківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області Сергія Музики йшлося про застосування РРО та ПРРО.

Пропонуємо відповіді на деякі запитання.

Яка послідовність дій має бути здійснена СГ для реєстрації ПРРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

 Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

 Чи дійсно ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп мають можливість проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села?

Так. З 01.01.2022 при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року)).

Водночас, ця норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов: така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет; сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

В яких випадках ФОП – платники єдиного податку не застосовують РРО та/або ПРРО?

Не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи.

 Водночас, з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються фізичними особами підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

 реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

 реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

 Чи зобов’язані суб’єкти господарювання застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку?

 У разі якщо в місці отримання товарів розрахунки проводяться у безготівковій формі, то реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується, але в місці отримання готівкових коштів суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО або ПРРО чи проводити розрахунки у безготівковій формі за продані товари через установи банків.