Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального

опубліковано 15 серпня 2024 о 09:40 Розділ: Новини

Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області повідомляє наступне.

У зв’язку із набранням з 27 липня 2024 року чинності Закону України від 18 червня 2024 року № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі-Закон № 3817) надаємо інформацію щодо застосування окремих його норм, яку необхідно довести до відома платників податків та розмістити на субсайті «Головне управління ДПС у Харківській області» (kh.tax.gov.ua).

Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону 3817 установлено, що:

Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону № 481, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону № 3817;

положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Пунктом 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 встановлено термін набрання чинності цим законом – з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих його норм, зокрема:

пункту 85 частини першої статті 1, в якому визначення «тютюнові вироби» доповнено іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування, статті 67 «Максимальна роздрібна ціна та тютюнові вироби, тютюн, промислові змінники тютюну та рідини, що використовуються в електронних сигаретах» (в частині інших нікотиновмисних продуктів для орального застосування) Закону № 3187, які набирають чинності та вводяться в дію з 1 вересня 2024 року. Отже з 1 вересня 2024 року діяльність з виробництва інших  нікотиновмисних продуктів для орального застосування, оптової та роздрібної торгівлі підлягає ліцензуванню.

Відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 розділ  VII «Ліцензування» Закону № 3817 набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (крім пунктів пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46 «Припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності», якою встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, і статті 49 «Порядок інформування суб’єктів господарювання про вартість ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності»). 

Пунктом 24 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

1) суб'єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб'єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Пунктом  6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 регламентовано дії суб’єктів господарювання щодо здійснення господарської діяльності починаючи з дня введення воєнного стану в Україні та до дня набрання чинності Законом № 3817 (далі – у визначений пунктом 6 період).

Зокрема, суб’єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період  здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов’язаний:

 протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності  подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом 481;

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, або до дня отримання нової ліцензії.

Суб’єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період  здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Суб’єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період  починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, до дня набрання чинності Законом № 3817 припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону № 481, зобов’язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності:

подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Заява про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, оформлюється суб’єктом господарювання у довільній формі та подається у паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).

У заяві про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначаються такі відомості:

про суб’єкта господарювання:

для юридичних осіб - найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;

для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), контактний номер телефону, адреса електронної пошти;

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст.63 та п. 64.6 ст. 64 ПКУ, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;

для іноземних суб’єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;

реквізити ліцензії (ліцензій) на право провадження відповідного виду господарської діяльності (реєстраційний номер, дата видачі/надання, строк дії), провадження якої за рішенням суб’єкта господарювання припинено у період, визначений абзацом першим п. 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817; 

дата припинення провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 також встановлено:

механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;

право суб’єкта господарювання звернутися до органу ліцензування для уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті;

наслідки для суб’єкта господарювання у разі невиконання ним вимоги щодо сплати чергових платежів (визнання недійсною ліцензії з дати закінчення строку її дії та визнання такою, що провадилася без наявності ліцензії із застосуванням фінансових санкцій, визначених Законом № 481 – для ліцензій, строк дії яких закінчився у визначений п. 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 період; припинення дії ліцензії у порядку, визначеному Законом № 481, з дня несплати першого чергового платежу – для ліцензій, строк дії яких не закінчився у період дії воєнного стану).

З дня набрання чинності Законом № 3817 застосовується відповідальність у розмірах, встановлених:

статтею 73 Закону № 3817 за порушення норм Закону № 3817 та Закону № 481, в період дії положень Закону № 481;

статтею 17 Закону № 481 – у випадках, встановлених пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817.