Ключові аспекти декларування видатків та правочинів

опубліковано 24 березня 2025 о 10:00 Розділ: Новини

До уваги суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС у Харківській області!

Пропонуємо розібратися, які правочини, видатки повинні бути відображені в декларації.

Усі правочини (видатки) суб’єкта декларування, розмір яких перевищує 50 ПМ.

У декларації зазначаються видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, зазначені у п.п. 2–9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) (п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону).

Видатками для цілей декларування є:

1) грошові кошти суб’єкта декларування, передані у зв’язку з правочином, вчиненим з метою:

а) придбання у власність, володіння, користування активів, зазначених у ч. 1 ст. 46 Закону, та/або послуг(наприклад, оплата навчання, лікування, косметичних, туристичних послуг тощо);

б) виконання договірних зобов’язань, в тому числі фінансових (боржником за зобов’язанням);

в) надання благодійної, матеріальної, фінансової допомоги;

г) фінансової підтримки політичної партії у формі внеску;

ґ) виконання рішення суду, яке набуло законної сили;

д) дарування (грошові кошти як подарунок);

2) майно суб’єкта декларування (за умови припинення права власності на нього), яке є:

a) засобом платежу відповідно до умов договору (наприклад, є предметом договору міни (бартеру));

б) матеріальною підтримкою політичної партії у формі внеску;

в) вкладом у статутний капітал товариства тощо.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації зазначаються відомості лише про ті видатки, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

- їхній розмір (разовий видаток) перевищує 50 ПМ;

- вони здійснені суб’єктом декларування;

- видатки здійснені у звітному періоді.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила (для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами), наприклад, дарування майна.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін, наприклад, купівля-продаж, обмін майна тощо.

Не будь-який правочин пов’язаний зі здійсненням видатку. Однак видаток завжди здійснюється на підставі правочину.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації правочини, які не спричинили разового видатку у звітному періоді, підлягають відображенню лише за наявності сукупно таких факторів:

- вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ;

- правочин вчинений у звітному періоді;

- внаслідок цього правочину у суб’єкта декларування виникає або припиняється право, виникає фінансове зобов’язання.

Якщо правочин не спричинив видатку, у блоках полів щодо видатку слід обрати позначку «Не застосовується» (пп. 3 п. 16 розділу IV Порядку № 252/23).

Правочини, які не зумовлюють виникнення або припинення у суб’єкта декларування права власності, володіння чи користування на майно, нематеріальні та інші активи, у декларації не зазначаються. До таких правочинів належать, наприклад, заповіт (оскільки право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, тобто після смерті заповідача або оголошення його померлим), правочини з відкладальною обставиною (щодо яких правові наслідки пов’язуються з настанням певної обставини).

При вирішенні питання щодо необхідності декларування довіреності слід керуватись зазначеними вище загальними правилами декларування об’єктів у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

Так, довіреність, видана суб’єктом декларування, не декларується, оскільки вона лише підтверджує право повіреного (третьої особи) вчиняти юридично значимі дії від імені та в інтересах довірителя (суб’єкта декларування); видання довіреності не припиняє право власності, володіння чи користування суб’єкта декларування на належне йому майно.

Водночас довіреність, видана на ім’я суб’єкта декларування, може підлягати відображенню у декларації. Зокрема у випадку, коли на її підставі у нього виникло право користування майном (наприклад, автомобілем).

Для зазначення відомостей у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації не має значення, перебуває відповідний актив у власності чи на іншому праві на кінець звітного періоду.

Здійснені у звітному періоді видатки не сумуються (наприклад, на виконання 1 договору).

Водночас, якщо на виконання 1 договору (правочину) здійснено кілька видатків (платежів), кожен з яких перевищив 50 ПМ, то зазначаються відомості щодо цього правочину (незалежно від вартості предмета правочину) та відомості про кожен з таких видатків.

При передачі іншій особі грошових коштів чи майна може подаватися повідомлення про суттєві зміни у майновому стані за певних умов.

Також, пропонуємо розібратися, хто не заповнює розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації. Цей розділ не заповнюється у декларації кандидата на посаду.

Крім того, розберемось, чи декларуються відомості про операції з обміну валюти. Ні. Здійснення операцій із купівлі, продажу або обміну іноземної валюти за рахунок власних грошових активів суб’єкта декларування або членів його сім’ї не потребує відображення в декларації відомостей, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону (абз. 2 примітки до ст. 46 Закону, набрав чинності 02.06.2021).

Пропонуємо розібратися, чи декларувати видатки та правочини членів сім’ї. Ні, відомості про видатки та правочини членів сім’ї не зазначаються в декларації.