Нюанси застосування РРО/ПРРО

опубліковано 09 грудня 2024 о 14:00 Розділ: Заходи для платників

Протягом минулого тижня у Головному управлінні ДПС у Харківській області проводились сеанси телефонного зв’язку «гарячі лінії» з платниками податків з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій.

На запитання платників відповідала головний державний інспектор відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС області Олена Путятіна.

Суб’єкти господарювання запитували про таке: у яких випадках обов’язково застосовувати касові апарати або ПРРО; чи потрібно застосувати РРО/ПРРО при продажу товарів через мережу «Інтернет»; чи проводяться контролюючими органами перевірки платників щодо обов’язкового застосування РРО/ПРРО під час дії воєнного стану та інше.

Зокрема, під час заходу запитали в який термін суб’єкт господарювання повинен створювати на РРО/ПРРО щоденні Z-звіти у разі несвоєчасного закриття зміни через повітряну тривогу або через відключення світла.

Олена Путятіна повідомила, що відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Тобто, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.

У разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО та/або ПРРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО.

Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).

На всі запитання платники податків отримали від фахівчині вичерпні відповіді.