Лист ГУ ДФС у Харківській області від 09.02.2017 року № 911/10/20-40-12-03-14

Відповідно до п. 52.1 ст. 52  Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755–VI, із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з абзацом третім статті 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону (ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон)).

Пунктом 2 статті 327 Цивільного кодексу України встановлено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Кодексу сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При цьому пп. 29 ч. 1 ст. 26 Закону встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 N 138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (далі - Порядок).

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (п. 2 Порядку).

Згідно п. 3 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Таким чином, відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями здійснюється відповідно до порядку та нормативів, визначених відповідними місцевими радами.

У разі відсутності порядку та нормативів відрахування частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затверджених відповідними місцевими радами, відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями не здійснюється.

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 N 138 не поширюється на комунальні унітарні підприємства та їх об'єднання.

Обсяг чистого прибутку (доходу), розраховується згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління.

Сума чистого фінансового результату (прибутку/збитку) визначається за даними рядків 2350, 2355 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2), наведеному у додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.

Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за № 1363/13237.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, тому з питання визначення обсягу чистого прибутку (доходу), з якого розраховується частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету, радимо Вам звернутись до Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що згідно ст. 36 Кодексу платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно п. 9.1 ст.9 Кодексу до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито.

Місцеві податки та збори визначені ст.10 Кодексу, а саме:

До місцевих податків належать:

 - податок на майно;

 - єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

 - збір за місця для паркування транспортних засобів;

 - туристичний збір.

Відповідно до пп.12.4.3 п.12.4 ст.12 Кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Враховуючи вищевказане податок на прибуток не входить до переліку зазначеного ст.10 Кодексу.

Відповідно до п.п.12.3.7. п.12.3 ст.12 Кодексу не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Згідно частини другої пп.46.4. ст..46 Кодексу у разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Поняття податкової пільги визначено пунктом 30.1 статті 30 «Податкові пільги» Кодексу: «Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підстави для надання податкових пільг передбачені пунктом 30.2 - є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до Кодексу (п. 30.5).

Державна фіскальна службу України щоквартально оновлює та оприлюднює на офіційному порталі довідники пільг, наданих чинним законодавством, зі сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

(Довідники затверджуються Головою ДФС України).

Так, протягом 2016 року ДФС України було оприлюднені Довідники:

- «Довідник № 78/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.04.2016» та № 78/2 «Довідник № 78/2 інших податкових пільг станом на 01.04.2016» затверджено перелік податкових пільг станом на 01.04.2016 року;

- «Довідник № 79/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.04.2016» та № 79/2 «Довідник № 79/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2016» затверджено перелік податкових пільг станом на 01.07.2016 року;

- «Довідник № 80/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.04.2016» та № 80/2 «Довідник № 80/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2016» затверджено перелік податкових пільг станом на 01.10.2016 року;

- «Довідник № 81/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.04.2016» та № 81/2 «Довідник № 81/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2016» затверджено перелік податкових пільг станом на 31.12.2016 року.

Згідно переліку податкових пільг діючих протягом 2016 року (перелічених в Довідниках), відсутня пільга по податку на прибуток в частині звільнення від сплати даного податку до місцевого бюджету для комунальних аптечних підприємств, які здійснювали у 2016 році діяльність, пов’язану з обігом наркотичних та психотропних лікарських засобів.

Слід зазначити, що відповідно до п.52.2 ст.52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у Харківській області не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

В.о. заступника начальника                                        Л.Б.Катеринська