Лист ГУ ДФС у Харківській області від 24.03.2017 року № 2925/20-40-14--06-12

Питання: реімпорт дефектного товару та відправка якісної партії покупцеві(без сплати за дефектний товар);

знищення дефектного товару на території покупця (в Росії) за рахунок продавця та відправка якісної партії покупцеві (без сплати за дефектний товар).

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання строків визначено Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами та доповненнями, (далі – Закон).

Відповідно ст.1 Закону виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Національний Банк України Постановами Правління НБУ від 03.03.2016          № 140, та  від 07.06.2016  № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановами Правління НБУ від 28.07.2016 № 361 «Про внесення змін до деяких нормативно – правових актів Національного банку України»,  від 14.09.2016  № 386,  від 13.12.2016 № 410  «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Згідно зі ст. 4 Закону, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно ст. 77 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України із звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами Україна на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Митний режим реімпорту, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 78 Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI - це повернення товарів, які раніше були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення), особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщалися в митний режим експорту, або інших обставин, які перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шість місяців від дати вивезення за межі цієї території в митному режимі експорту;

б) перебувають у такому ж стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), в результаті яких були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Відповідно до частини 1 ст. 79 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI  застосування митного режиму реімпорту можливе за умови можливості ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей митний режим, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України.

Згідно частини 5 ст.79 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI реімпорт товарів, поміщених у митний режим експорту, згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 цього Кодексу може бути здійснений експортером цих товарів або його правонаступником.

Статтею 13 розділу ІІІ Декрет Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993  № 15-93, із змінами та доповненнями, встановлено, що Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:

- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;

- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджений Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136   (Далі- Інструкція).

Відповідно  пп. «в» п. 1.9 цієї Інструкції передбачено, що сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена на суму їх вартості, якщо протягом виконання зобов'язань за договором товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту).

Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Враховуючи викладене, тільки при дотриманні усих вимог та наявності вищезазначених документів експортні операції з поставки продукції знімаються з контролю.

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового Кодексу України дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно  ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК».

Заступник начальника

Головного управління ДФС

у  Харківській  області                               Б.О. Хачатурян