Однією з найважливіших і найбільш актуальних проблем податкового права є захист прав платників податків. Обумовлено це тим, що надання платникам податків гарантій захисту їх прав є необхідною умовою демократичної податкової системи. У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговує досить складне питання юридичних гарантій прав платників податків.
У зв’язку з цим чинне законодавство України передбачає адміністративний і судовий способи захисту прав платників податків, передбачені ст. 56 Податкового кодексу України детальніше.
Зокрема, згідно з п.56.2, п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Такі скарги на рішення контролюючих органів подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
При цьому, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Платник податків одночасно з поданням такої скарги зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.