Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтримано позицію контролюючого органу про те, що реальність господарських операцій, проведених позивачем – суб’єктом господарювання із контрагентами, не підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
На думку Верховного Суду, оцінка правовідносин позивача та його контрагентів у даному випадку вимагає ретельної перевірки обставин їх виконання. Установлення наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають надані платником первинні документи реальні факти господарської діяльності за спірними правочинами та чи є обґрунтованими доводи податкового органу, покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не перевірено судами й фактичний альтернативний рух активу в порівнянні із задекларованим.
Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість контрагентів платника виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов’язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщення, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).